Головний біль у питаннях та відповідях

1. Які бувають головні болі і які найчастіше зустрічаються?

Головний біль — один із найчастіших симптомів, які зустрічаються в медицині. Видів головного болю багато, близько 300. Існує Міжнародна класифікація головного болю — це корисний інструмент, щоб лікарі в різних країнах розмовляли однією і тією ж мовою.

2. Види головного болю

— первинні (коли вдається виявити органічну причину болю – до них відносяться мігрені, головні болі напруги, болі пов’язані з фізичним навантаженням, тригеменальні вегетативні цефалгії). Вони зустрічаються у 90% випадків нездужання.
— вторинні (обумовлені органічними ураженнями головного мозку або інших органів та систем – порушення кровопостачання – інсульт, крововилив; травма, пухлина, артеріальний тиск, отруєння, порушення структур черепа, шиї, очей, вух, носової порожнини, ротової порожнини або інших структур черепа та особи, порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба) та лицьові болі (краніальні невралгії).

3. Чи є головний біль небезпечним симптомом?

Головний біль — хворобливе чи неприємне відчуття, що виникає в ділянці волосистої частини голови.
Головний біль виникає тільки при подразненні больових рецепторів (вони локалізуються в шкірі, підшкірній клітковині, сухожильному шоломі, судин м’яких покривів голови, окістя та оболонках мозку), больової рецепції позбавлені кістки черепа, речовина мозку, епіндиму та судинні сплетення шлуночків. Хоча більшість головних болів не є небезпечними, деякі види можуть бути ознакою більш серйозного захворювання.

4. Коли при головному болю слід звернутися до лікаря?

Насамперед негайно звернутися до лікаря треба, якщо головний біль супроводжується:

блюванням;
сильним запамороченням;
підвищенням температури тіла;
вираженою діареєю;
утрудненнями дихання;
порушеннями зору;
порушеннями координації рухів;
нерозбірливістю або сплутаністю мови,
світлобоязню.

Не затягуйте звернення до лікаря, якщо:

виник новий головний біль, який відрізняється від звичного або він значно посилився;
виник головний біль з аурою (зоровими порушеннями, рідше — чутливими розладами у вигляді поколювання або оніміння в губах, язику, одній половині особи), який триває більше 1 години або супроводжується симптомами слабкості в кінцівках;
поява аури без головного болю у разі, якщо раніше не виникала мігрень;
вперше виник головний біль у людини старше 50 років;
головний біль, що триває кілька тижнів і прогресує інтенсивністю больових відчуттів.

5. Які обстеження потрібні при головному болі?

Головні болі вкрай рідко вимагають інструментальних та лабораторних досліджень, тобто аналізів крові, МРТ, УЗД та інших.

Діагностичний пошук будується так:

Невролог намагається виключити вторинний головний біль. Вони рідко зустрічаються, але це перше, що потрібно зробити. Тут не обов’язково кожному призначати обстеження— тільки тим, у кого є загрозливі симптоми, ті червоні прапори.

Терміново звернутися до лікаря потрібно з появою певних симптомів, лікарі називають їх «червоними прапорами». Вони допомагають запідозрити вторинні головні болі. Такі симптоми об’єднані у правило SNOOP.

S — системні симптоми. Наприклад, коли разом з головним болем з’являється висип на тілі, температура або щось ще.

N — неврологічні симптоми. Тобто непросто болить голова, а той час, наприклад, пропав зір, ослабла рука або нога.

O — раптово виник громоподібний біль, коли за пару хвилин інтенсивність біль наростає і досягає 10 балів за 10-бальною шкалою. Це серйозний симптом, він може говорити про крововилив у мозку.

O — літній вік, тобто коли головний біль з’явився вперше після 55—60 років.

P — зміна патерну головного болю, його характеру. Наприклад, раніше біль був з двох сторін голови і здавлюючий, а тепер болить з одного боку за очима. При цьому треба враховувати, що зміна тільки частоти головного болю — хворіла раз на тиждень, а стала частіше — зазвичай не говорить про вторинних головних болях, це характерно для мігрені і ГБН.

У таких випадках може бути призначено МРТ, рідше УЗД судин голови та шиї.

Якщо червоних прапорів немає, значить головний біль — первинний. Обстеження тут не потрібні, діагноз ставлять за даними опитування пацієнта. Первинні головні болі пов’язані з порушенням роботи мозку, її не можна оцінити іншими методами діагностики.Наприклад, діагноз «мігрень» ставлять, якщо є напади головного болю, які тривають від чотирьох годин до трьох діб, супроводжуються нудотою та/або підвищеною чутливістю до світла і звуку. При цьому біль відповідає будь-яким двом критеріям з чотирьох: голова болить з одного боку сильніше, ніж з іншого, біль пульсує, він середньої інтенсивності або сильний і погіршується від руху.При головному болю напруги інший набір симптомів. У цьому випадку біль не інтенсивний, не пульсуючий, не односторонній, не посилюється при фізичному навантаженні, без нудоти, дискомфорту від світла і звуку.

6. Типы первичных головных болей и их проявления

Мігрень, головний біль напруги та головний біль, викликаний надмірним використанням лікарських засобів, мають суспільну значущість, оскільки призводять до високих рівнів інвалідності та поганого стану здоров’я на рівні всього населення.

Мігрень

Тип первинного головного болю.
Найчастіше починається в період статевого дозрівання, а найбільші страждання завдає людям віком 35-45 років.
Приблизно вдвічі більше жінок страждають від мігрені, ніж чоловіки; це пояснюється гормональними факторами.
Її причиною є активація механізму у глибоких відділах мозку, що призводить до вивільнення навколо нервів та кровоносних судин голови запальних речовин, що викликають біль.
Для мігрені характерні рецидивні напади найчастіше протягом усього життя.

Приступи включають такі симптоми, як помірний або сильний головний біль, який:

- односторонній та/або пульсуючий біль;
- погіршується при звичайній фізичній активності;
- біль триває від кількох годин до 2-3 днів;
- нудота (найхарактерніший симптом);
- напади трапляються від одного разу на рік до одного разу на тиждень;
- у дітей напади, як правило, бувають менш тривалими, а абдомінальні прояви більш вираженими.

Головний біль напруги (ГБН)

ГБН є найпоширенішим типом первинного головного болю.
Про епізодичну ГБН (менше 15 днів на місяць) повідомляють понад 70% людей у деяких групах населення; від хронічної ГБН страждають 1-3% дорослих.
ГБН часто починається у підлітковому віці, в основному, серед жінок — на трьох жінок припадає двоє чоловіків.
Її механізм може бути пов’язаний зі стресом або скелетно-м’язовими проблемами шиї.
Приступи епізодичної ГБН зазвичай тривають кілька годин, але можуть тривати кілька днів.
Хронічна ГБН може бути безперервною і значно більшою мірою перешкоджати нормальному функціонуванню, ніж епізодична ГБН.
Цей тип головного болю описується як біль, що стискає або стискає, подібна до болю від тугої пов’язки навколо голови, яка іноді поширюється на шию або починається з шиї.

Кластерний головний біль (КГБ)

Тип первинного головного болю.
КГБ зустрічається відносно рідко: від неї страждає менше однієї людини з 1000 дорослих людей, причому на шість чоловіків припадає одна жінка.
КГБ розвивається, в основному, у людей віком 20 років та старших.
КГБ проявляється у вигляді частих, короткочасних, але вкрай тяжких нападів головного болю, для якого характерні біль у ділянці очей зі сльозотечею та почервонінням, нежить або закладеність носа з того боку особи, яка болить, та можливе опущення повік.
КГБ може бути епізодичною та хронічною.

Головний біль, спричинений надмірним використанням лікарських засобів (ГБЛ)

ГБЛ виникає внаслідок хронічного та надмірного використання лікарських засобів від головного болю.
ГБЛ є найпоширенішим типом вторинного головного болю.
Вона може вражати до 7% людей деяких групах населення, переважно жінок.
ГБЛ буває давлячою, стійкою і часто найбільш сильною при пробудженні.

7. Я приймаю призначені лікарем таблетки вже місяць, а біль нікуди не подівся, чому?

Профілактичне лікування головного болю напруги, мігрені, кластерного, посттравматичного головного болю та в деяких інших випадках проводиться за допомогою тривалого прийому препаратів. Їхній ефект найчастіше наростає поступово, протягом тривалого часу. Вважається, що для того, щоб зрозуміти, чи працює у конкретному випадку препарат чи ні, треба його приймати не менше 2 місяців.

Якщо ж виникають побічні ефекти, варто обговорити їх з лікарем. Іноді вони безпечні і на них не треба звертати увагу (якщо це можливо), іноді вимагають зниження дози препарату або його відміни. У будь-якому разі такі зміни у лікуванні мають відбуватися з відома лікаря.

Виникли питання? Телефонуйте та записуйтесь на прийом до фахівця:

(098) 341 09 09

(066) 351 09 09