Панічна атака — напад сильної тривоги, що раптово виникає, вираженого страху, що супроводжується рядом вегетативних симптомів — пітливістю, серцебиттям, почуттям браку повітря та іншими симптомами. Може виникнути одноразово в певній ситуації, розвиватися регулярно поза зв’язками з іншими розладами психіки або супроводжувати перебіг іншого невротичного розладу. Психотерапія та прийом лікарських препаратів, призначених лікарем, покращують стан пацієнта, допомагають впоратися із хворобою.
Панічні атаки поширені надзвичайно широко — хоча б одного разу в житті з ними стикається до 20% людей, переважно — жителі великих міст, жінки — в 3 рази частіше за чоловіків.
Симптоми
Сама по собі панічна атака — не захворювання, а синдром, комплекс симптомів, що супроводжує перебіг іншого розладу або сам по собі, що розвивається. Цей стан завжди важко переживається пацієнтом, хоч і не становить фізичної загрози, не є небезпечним для його життя. Дебютує у віці 20-30 років. Виникає раптово після перенесеного психоемоційного стресу чи тлі, начебто, повного благополуччя. Триває в середньому 15-30 хвилин, рідше до години. Симптоми панічних атак у чоловіків і жінок подібні, основні з них:
- виражене почуття тривоги, страху смерті, збожеволіти, захворіти на важке захворювання, задихнутися, зробити неправильний
- вчинок;
- відчуття кома в горлі, неповноти, утруднення вдиху, нестачі повітря;
- серцебиття;
- підвищення артеріального тиску;
- дискомфорт, біль у серці або інші неприємні тілесні відчуття (оніміння частин тіла, повзання мурашок);
- тремтіння в тілі;
- головний біль, запаморочення;
- пітливість;
- слабкість.
Більш рідкісна ознака панічної атаки – дереалізація. Це відчуття мінливості світу, коли пацієнт ніби дивиться на нього збоку, і йому здається, що світ став якимсь іншим, спотворився.
Причини панічних атак
Точні причини виникнення панічних атак на сьогоднішній день остаточно не зрозумілі. Вважається, що має місце генетична схильність, що призводить до надмірної активності деяких відділів головного мозку, надмірної реакції їх на мінімальні зовнішні подразники, сприйняття цих подразників як небезпечних.
Підвищують ймовірність розвитку нападів паніки гострі та хронічні психоемоційні стреси, внутрішньоособистісні конфлікти та негативні установки, часте перебування у небезпечних для життя ситуаціях, шкідливі звички пацієнта, деякі соматичні захворювання (щитовидної залози, серцево-судинної системи, органів дихання).
Також причиною панічних атак може стати передчасне припинення лікування невротичних розладів, швидке скасування психотропів або антидепресантів.
Діагностика
Пацієнт із симптомами панічної атаки спочатку бачить причину свого стану у соматичній патології. Щоб діагностувати хвороби серця, головного мозку, органів дихання він звертається на амбулаторний прийом до лікаря відповідного профілю.
У сумнівних ситуаціях пацієнту буде рекомендовано консультацію кардіолога, невропатолога та лікарів іншого профілю для виключення органічної патології.
Важливим моментом диференціальної діагностики є зв’язок нападів паніки з прийомом пацієнтом алкоголю або інших психоактивних речовин. Лікуванням таких випадків хвороби займається нарколог.
Лікування
Терапія панічного розладу проводиться амбулаторно та включає:
- психотерапію;
- лікарську терапію.
Якщо напади паніки виникають як прояв соматичного захворювання, їхнє цілеспрямоване лікування не потрібно. У такій ситуації важливо компенсувати стан пацієнта за основною хворобою та симптоми порушення психіки регресують самі по собі.
Пацієнту також буде рекомендовано:
- корекція харчування (виключення з раціону психостимуляторів – шоколаду, кофеїну, алкоголю);
- відмова від куріння;
- регулярна фізична активність;
- дотримання режиму праці та відпочинку, повноцінний нічний сон;
- медитація.
Профілактика
- Щоб знизити ймовірність появи панічних атак, слід уникати гострих і хронічних стресових ситуацій, а якщо це неможливо, вчитися контролювати їх, правильно реагувати на стреси.
- Важливу роль у профілактиці даного розладу та підвищенні стресостійкості загалом також відіграє здоровий спосіб життя (якісний сон, відсутність навантажень на роботі, раціональне та збалансоване харчування, щоденна фізична активність), позитивні емоції від спілкування з близькими та друзями чи занять улюбленими справами.
Виявили у себе чи близьких подібні симптоми? Зверніться за допомогою до невролога. Не затягуйте зі зверненням до лікаря, і тим більше не займайтеся самолікуванням! Тільки кваліфікована діагностика зможе встановити справжні причини симптомів та наявність супутніх розладів, а консультація фахівців допоможе підібрати потрібне лікування.
лікар-невролог вищої категорії
Виникли питання? Телефонуйте та записуйтесь на прийом до фахівця:
(098) 341 09 09
(066) 351 09 09